Робота і РА і питання кар'єрного зростання
Мій новий роботодавець був дуже корисним, оскільки він ясно дав зрозуміти, що цінує мене та хоче, щоб я залишився з ними. Однак я відчуваю, що хвороба створила легке відчуття того, що я потрапив у пастку на своїй поточній роботі. РА вплинув на мій кар’єрний розвиток.
Фон
На момент, коли мені поставили діагноз ревматоїдний артрит приблизно 5 років тому, я працював амбулаторним фізіотерапевтом опорно-рухового апарату два дні на тиждень, 48 тижнів на рік, виховуючи своїх маленьких дітей. Характер моєї роботи в поєднанні з моїм станом означав, що мої суглоби не могли впоратися з регулярним тиском на суглоби, необхідним для моєї ролі. Мій роботодавець не надто підтримував і не робив спроб сприяти змінам на моєму робочому місці, щоб допомогти мені продовжити роботу.
Зміна роботи
Зіткнувшись із такими надзвичайними труднощами, мені здавалося неминучим залишити роботу. Випадково і на щастя пішов колега, який виконував іншу роль, і я скористався можливістю взяти на себе цю роль. Мій роботодавець допоміг мені перекваліфікуватися на цю роль; однак, залишався в основному непідтримкою на робочому місці.
Через сімейні обставини я змінив роботу. Я розповів своєму новому роботодавцю про свій стан після того, як мені запропонували роботу. Вони негайно підтримали мене набагато більше, відправивши мене до гігієни праці та дозволивши мені працювати в зручних для мене умовах.
Підтримка від роботодавця
Через мої симптоми ревматоїдного артриту, особливо через втому, яка є наслідком хвороби, мені було важко працювати в ті ж години, що й раніше. Незважаючи на компроміси вдома, такі як найня прибиральниці та скорочений робочий день мого чоловіка, я попросила скоротити робочий час. Мій роботодавець дуже допоміг, оскільки він ясно дав зрозуміти, що цінує мене та хоче, щоб я залишився з ними. Вони допомогли мені працювати за скороченою тривалістю робочого дня та мати схему роботи, яка давала мені тиждень відпустки кожні 7-8 тижнів, працюючи 42 тижні на рік.
Це виявилося дуже важливим, оскільки напередодні тижневої перерви втома значно зросла, що призвело б до спалаху. Тижнева перерва життєво важлива для мене, щоб я міг продовжувати працювати постійно. Зробивши це, я зміг залишитися на роботі та в кар’єрі, яку я готував.
Резюме
Я відчуваю, що хвороба створила легке відчуття того, що я потрапив у пастку на своїй поточній роботі. Я знаю, що інші робочі місця навряд чи сприятимуть людям із тривалим захворюванням, а також моєму нинішньому роботодавцю, тому, хоча це означає, що я можу бути на роботі й почуватися відносно добре, це приносить із собою відчуття, що я «застряг» там, де я ранок Важкий емоційний вибір: потенційно просуватися на роботу, але повертати проблеми на робочому місці через РА, а не залишатися там, де я є протягом наступних 20 років. Хвороба також вплинула на мій кар’єрний розвиток, оскільки я відчуваю, що міг і прогресував би далі, якби мені не поставили діагноз РА.
– Анонім